friend, мислення жертви затьмарює духовну реальність!

У певному сенсі прояви мислення жертви в тій чи іншій формі оточують нас всюди. Як тільки ми відчуваємо страх, тривога одразу ж глибоко наповнює нас. І якщо ми починаємо занурюватися у тривожні думки і перебувати у постійному занепокоєнні, мислення жертви стає нашою другою натурою. А потім настає духовна сліпота!

Так сталося у житті Іллі. Він тікав, ховався і переживав, чи зможе вберегти своє життя через погрози цариці Єзавелі. Цей великий пророк Божий був настільки сильно охоплений тривожними емоціями, що він пішов у пустелю, сів самотньо кущем і молився про смерть. «А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх» (1 царів 19:4). 

Ілля перебував у депресії. Пророк думав, що краще одразу ж померти. Подібні думки легко можуть захопити і нас, і вони можуть бути вкрай руйнівними. І якщо ми дозволимо їм залишитися і вкорінюватися в нас, то, подібно до Іллі, ми можемо засліпнути щодо Божої духовної реальності!

Бог знав, що потребував Ілля! Господь дав пророку завдання. Робота – це добре для усіх нас! Іллі слід було перестати заглядати всередину себе і зайнятися тим, чого хотів Бог!Якщо переказати своїми словами, то Бог сказав йому: «Ілля, йди і помаж (проведи церемонію помазання) кількох цивільних керівників! А потім піди і помаж молоде покоління, які стануть пророками на твоєму місці!»Потім Бог дивовижним чином відкриває сліпоту Іллі! «А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його» (1 царів 19:18). 

friend, слухайте Божий голос, виконуйте Його роботу, і тоді ваші духовні очі будуть розплющені!

Моя молитва сьогодні:Господи, збережи мене від руйнівного мислення жертви! Дозволь мені чути Твій голос і бути слухняним до Твоїх завдань, і тоді я підбадьорююся, а мої духовні очі відкриються і будуть бачити ясно! Амінь!

Ви – справжнє диво!