friend, у скорботі горюйте, але завжди повертайтеся до Божої любові

Син одного мого друга закінчив життя самогубством. Це була величезна трагедія та жахливий біль. Пізніше ця катастрофа призвела до інших негативних наслідків у житті мого друга. Він почав говорити про себе як про «людину скорбот і печалі». І цей погляд став певним фільтром, дивлячись через який він проводив своє життя… На жаль, подібне може статися і з будь-яким з нас, якщо ми приміряємо на себе образ жертви.

Буквально минулого тижня я побачив дивовижне одкровення у 12 розділі книги Дій апостолів, якого не помічав раніше. Пам'ятаєте Якова та Іоана – синів Зеведея? Саме їх названо «синами грому». Брати були частиною «внутрішнього кола» Ісуса разом із Петром.

«Десь у той же час, цар Ірод почав переслідувати декого з тих, хто належав до церкви. Він наказав стратити мечем Якова, Іоанового брата» (Дії 12:1-2). 

Іоан втратив свого брата. Він міг би волати до Бога і заголосити: «Ти чудово врятував Петра з в'язниці, чому ж Ти не врятував мого брата Якова від меча Ірода?» Або: «Боже, я не можу довіряти Тобі, коли Ти рятуєш одних, а моїх близьких ні!» І це могло б стати фільтром його життя, а надалі і його сутністю.

Проте ми знаємо, що в Іоан не прийняв стан жертви. Багато років по тому він пише: «Любі друзі! Любіть одне одного, бо любов — то від Бога. Кожен, хто любить, став Божою дитиною і пізнає Бога. Той, хто не любить, Бога не пізнав, бо Бог — то любов» (1 Іоана 4:7-8). 

friend, любов від Бога. І особливо, якщо ви втратили когось близького: сумуйте, але рухайтеся вперед і повертайтеся до Божої любові!

Моя молитва сьогодні:Господи, Ти – любов! Я народжений від Тебе і я знаю Тебе, тому любитиму інших завжди! І я ніколи не буду жертвою! Амінь!

Ви – справжнє диво!