Не дивіться на видиме! Прагніть вічного!

Учора я згадав про деякі негативні наслідки, що можуть виникнути внаслідок нашої відмови впустити «світло Христа» у своє життя. Але в житті можуть бути й інші, начебто, «хороші речі», що також можуть стати ідолами.

Наприклад, чоловік, діти, сім'я, робота, дім тощо. також можуть перетворитися на ідолів для нас. Коли ми що завгодно ставимо вище за Бога і Його накази, коли щось окрім Нього стає центром організації нашого життя – ми збилися зі шляху, у нас є головний ідол, а Христос не є нашим Господом! Ми поклоняємося творінню, а не Творцеві.Павло попереджав нас: «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь» (До римлян 1:25). 

Все набагато простіше, ніж здається на перший погляд. Під час нещодавнього спілкування з Господом я аналізував, як я проводжу свій час. Я почув у серці Його осудливий голос – за те, що в моїх думках переважають земні та тимчасові речі. І я молився: «Господи, збережи мій погляд і серце на вічному. Збережи моє серце м'яким щодо людей, які поруч. Вони – вічні душі. І їхня духовна доля – моя місія».

«…коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!» (2 до коринтян 4:18). 

Моя молитва сьогодні:Господи, дозволь мені зосередитись на Твоєму невидимому світі! Вічність – ось, туди спрямоване моє серце! Амінь!

Ви – справжнє диво!