Благословенний той, хто в тиші та спокої чекає на Господа

Вчора я писав вам про мир, ми маємо від Бога. А сьогодні, читаючи Біблію, я натрапив на цей дивовижний вірш. У ньому говориться, що Господь дає обіцянку Своєї благості тому, хто чекає на Нього!

«Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його! Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє» (Плач Єремії 3:24-26). 

Ми не завжди чітко бачимо і чуємо Господа. Тому ми повинні шукати і чекати на Нього, ґрунтуючись на тому, що ми знаємо про Його характер. Благодать – це коли, відчуваючи журбу і тривогу, ми сподіваємося на Господа і спокійно очікуємо на спасіння від Нього! Він наша надія! Він буде із нами! Ми ніколи не залишимося самі! Він перебуває з нами щодня протягом дня!

«Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я» (1 до коринтян 13:12). 

Найбільше благословення — побачити Господа своїми очима! Не важливо скільки часу на це знадобиться!

Моя молитва сьогодні:Господи, я сподіваюся на Тебе! Я спокійно чекаю на Тебе, знаючи, що Твоя доброта і милосердя оточує мене, поки я чекаю. Ти моє спасіння у всіх питаннях мого життя! Амінь!

Ви – справжнє диво!