Вічність ближче, ніж здається

Вічність завжди здається дуже далекою!«Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу» (Матвія 24:38). 

Я відчуваю, що це ще один важливий орієнтир для сучасного світу. Ми живемо так, ніби Судного дня ніколи не буде. Ми живемо, майже не замислюючись про те, що колись доведеться дати звіт за своє життя.

Велика частина світу байдужа і інфантильна, що означає, що для них усе йде своєю чергою. Наприклад, скільки з нас серйозно замислюються над питанням: «Чи записане моє ім'я у Книзі життя?»

Але якщо ми надто зайняті «їжею та питтям», життям для себе, постійними розвагами, то незабаром почнемо розуміти, що саме Павло написав Тимофію: «Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні» (2 Тимофею 3:2). 

Чи належите ви Христу?Чи записане ваше ім'я у «книзі життя Агнця»?

Моя молитва сьогодні:Минається і світ, і його пожадливість (1 Івана 2:17).  Але я виконуватиму «волю Господню»! Я належу Тобі. Ти – мій «Ковчег», що понесе мене у вічність! Дякую! Амінь!

Ви – справжнє диво!