Наступного року Бог продовжить бути вашою опорою!

Все дуже просто: Господь і Його Слово (Біблія) або є авторитетом у вашому житті, або ви вважаєте, що все знаєте краще, і тоді ви самі є авторитетом для себе у своєму житті!

В ораторії Генделя «Месія» є ще одна пісня, яка має для мене особливе значення. В одному з куплетів такі слова: «І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра» (Римлян 10:15). 

Ноги не брешуть. Вони щодня несуть нас у різні місця. Вони йдуть за нашим серцем та цінностями. Наші ноги вказують на те, ким ми є насправді!

Пам'ятаю, як зароджувалась моя віра в Ісуса. Все, що я хотів, щоб моє життя мало значення для Христа! Я лише хотів бути інструментом у Божих руках. Коли я почув Божий шепіт про те, щоб поїхати до СРСР і ділитися своєю вірою, це було не більше ніж шепіт. Тихий шепіт. Одна подорож. Один послух. Але Бог був моїм авторитетом. Біблія була моїм світорозумінням. І я поїхав. І коли я побачив у СРСР доброзичливість до Євангелія, я продовжив їздити туди. І мої ноги привели мене до більшої кількості міст союзу, ніж у моїй рідній країні (США).

Але для мене це покликання було пов'язане зі стражданнями. Божі заклики зазвичай пов'язані з труднощами. Чому? Напевно, я не знаю! Однак я вірю, що коли ми страждаємо чи терпимо біль, наша місія стає більш зрозумілою, а мотиви очищаються.

Мені згадуються Мойсей та Павло. Вони обоє досягли певного етапу у своєму покликанні й були захоплені глибоким розумінням Божого серця, зверненого до тих, хто гине. Вони обидва були готові втратити дорогоцінне Боже Царство, якби це врятувало інших людей! Вони обоє продемонстрували глибоку самовідданість і серце, співзвучне до Божого.

Безкорисливість і узгодженість – ось, що в новому році я бажаю собі та вам, від щирого серця!

Моя молитва сьогодні:Господи, Ти та Твоє Слово – моя опора, як зараз, так і у 2026 році, і на віки віків! Амінь!

Ви – справжнє диво!