У вас достатньо віри?

«Батько нашої віри» Авраам, як і його нащадок Ісус – це все про віру. Віра – це те, що у нас має бути. Віра завжди пов'язана із ризиком. Віра – це дія на підставі передчуттів, інтуїції, почуттів, вражень, спонукань, натяків, здогадів, підказок, шепоту і т.ін. Ви помічаєте, наскільки ці стани не «чорно-білі»?

«Полиш свою землю і свій народ, полиш дім свого батька і йди до землі, яку Я вкажу тобі» (Буття 12:1)… Що?! 

Всією нашою логічною свідомістю ми протестуємо, говорячи: «Якщо Ти хочеш, щоб я кудись пішов, я повинен знати хоча б напрям, про який Ти думаєш – захід, схід, північ чи південь!» Проте Авраам – «батько нашої віри» – пішов, не знаючи нічого, крім цього невизначеного місця призначення!

Це і є віра! Віра в те, що невидимий Бог взаємодіє зі мною. Так, зі мною – маленькою незначною людиною. Однак, коли ви підкоряєтеся цим внутрішнім спонуканням (віри), то починаєте розуміти, що «віра є доказом того, що щось є дійсне» (Євреїв 11:1). 

Бог нагадує: «Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде» (Євреїв 11:8). 

Отже, Ісуса цікавить віра. Пам'ятаєте історію, коли Ісус заснув у човні, а Його учні злякалися шторму? Усі євангелісти вловили суть послання, що Він сказав, коли прокинувся. Хоч і записали по-різному:•    «Чого ви злякалися, маловіри?» (Матвія 8:26). •    «Де ваша віра?» (Луки 8:25). •    «Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?» (Марка 4:40). 

Віра – це коли ти йдеш, не знаючи, куди!

Моя молитва сьогодні:Господи, я дякую Тобі за дар віри. Моя молитва така: «Дай нам більше віри!» (Луки 17:5). Амінь!

Ви – справжнє диво!