«Ходити вірою» означає йти у невідомість!

Наша віра така дорога Богу! Але жити вірою — непередбачувано! Слухняність одкровенням, передчуттям, здогадкам або Божому шепоту, що звучить глибоко всередині духу, завжди пов'язана з елементом невідомості. І насправді це означає, що ти ризикуєш в очах людей пошитися в дурні.

Ной збудував ковчег, коли про дощ ніхто й не чув. Авраам залишив дім свого батька, щоб вирушити до невідомої землі. Мойсей покинув Єгипет, щоб увійти в обіцяну землю, і дорога йшла пустелею. Гедеон пішов на війну з 300 воїнами проти 120 тисяч, що було безглуздям. І цей список можна продовжувати та продовжувати.

Петро ступив із човна в невідомість! Але коли його увага перейшла на зустрічний вітер і бурхливі хвилі, його віра зникла. І це може статися з вами та зі мною.

«Чому ти засумнівався?» — спитав його Ісус. 

Коли справи йдуть не так, як ми хочемо, часто думаємо: «Чому це не спрацювало?». Або: «Де Ти був, Боже, коли я виявляв свою віру?

Здавалося, що Тебе просто не було поруч». М'яко кажучи, це складні питання…

Віра вимагає, щоб ми слухали Господа. Віра вимагає послуху Божому голосу. І вона також вимагає, щоб ми продовжували фокусувати свій погляд на Ньому!

Моя молитва сьогодні:Господи, Ти вірний! Навіть коли я невірний, Ти залишаєшся незмінним. І навіть я не отримую того, що хочу, Господи, допоможи мені зосередитись на Тобі! «Господь — то моє Світло, мій Спаситель, тому лякатись нікого мені. Господь — мій прихисток, тож не боюсь нікого» (Псалом 26:1). Амінь! 

Ви – справжнє диво!