Скільки вашої посвяти Ісусу було б достатньо?

Ви колись запитували себе: скільки вашої посвяти Ісусу було б вже достатньо?

Пам'ятаю, років із двадцять тому я читав статтю К.С. Льюїса зі схожим питанням: «Скільки я маю віддати себе?» – хочу поділитися невеликим уривком.

«Шлях Бога інший: він і важчий, і легший. Як каже Ісус: «Віддай мені все. Я не хочу стільки твого часу, стільки твоїх грошей і стільки твоєї роботи – я хочу тебе! Я прийшов не для того, щоб мучити твоє природне єство, а щоб убити його. Півміри марні. Я не хочу обрізати одну гілку тут та іншу там – я хочу зрубати все дерево. Віддай мені все своє природне єство, всі бажання, які вважаєш невинними, а також ті, які вважаєш лукавими, все цілком. Натомість Я дам тобі нове єство. Щобільше, Я дам тобі Себе: Моя власна воля стане твоєю».

…Це і складніше, і простіше, ніж те, що ми намагаємося зробити. Ви, мабуть, помітили, що Ісус Сам часом описує шлях Бога як дуже складний, а іноді дуже легкий. Він каже: «Візьми свій хрест» (Луки 9:23)  — іншими словами, це як йти на побиття до смерті. А в наступну хвилину Він каже: «Бо вчення, що Я даю вам — легке, і тягар, що кладу на ваші плечі — неважкий» (Матвія 11:30). І Він має на увазі і те, й інше».

Розбиваючи для Христа алебастровий глечик з дорогоцінними пахощами, Марія вчинила правильно. Коли вона зробила це, її життя закінчилося. Ці пахощі уособлювали її життя, це було її майбутнє забезпечення. Вона відмовилася від усього, все вилила на Ісуса! І цей її вчинок вплинув на всіх, хто знаходиться в тому приміщенні!

Коли ви віддасте Ісусу все, що у вас є, далеко не всі аплодуватимуть!

Моя молитва сьогодні:Господи, Ти заслуговуєш на все моє життя. Щоранку я прокидатимуся і говоритиму: «Я весь Твій! Твоя воля — моя насолода!» Амінь!

Ви – справжнє диво!