Воскресне лише те, що померло

Адам і Єва зіткнулися з цією спокусою і зазнали невдачі, і ми теж часто зазнаємо поразки у цьому питанні. Спокуса в тому, щоб жити своїм життям залежно від свого власного пізнання добра і зла – замість покладатися на Древо Життя, яким є Христос!

«Взяти свій хрест» означає померти для себе. Проблема в тому, що ми завжди намагаємося щось приховати – і спотикаємось на цьому!

Ми говоримо: «Я віддам стільки, скільки вважаю достатнім». Але насправді це важче, аніж віддати Богу усе без залишку.

У К.С. Льюїса є чудова цитата: «Відмовтеся від себе, і ви знайдете своє справжнє “я”. Втратьте своє життя, і ви його врятуєте. Щодня підкоряйтеся смерті, смерті своїх амбіцій і улюблених бажань, а врешті-решт смерті всього тіла: підкоряйтеся кожною частинкою свого єства, і ви знайдете вічне життя. Ні за що не тримайтеся. Ніщо з того, що ви не віддавали, ніколи не стане вашим. Нічого, що не вмерло в вас, ніколи не воскресне з мертвих».

Моє життя повністю змінилося лише тоді, коли я віддав Христу повний контроль!

«Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні» (Івана 8:36). 

Моя молитва сьогодні:

Господи, я віддаю Тебе всього себе! Сьогодні я вирішую віддати тобі контроль над моїм життям і волію повністю залежати від тебе! Ти – моє життя, Ти – джерело та автор мого життя, Ти – моє «все у всьому»! (1 Коринтян 15:28). 

 Ви – справжнє диво!