Кожен має таємні гріхи – як і можливість стати вільним!

Якийсь із сексуальних гріхів торкнувся кожного з нас. Коли я був молодший, порнографія та мастурбація були моїми гріхами. І сильним був сором.

Сором має дивовижну владу над нами. Ми всі чогось соромимося – у кожного це щось своє. Але сором любить темряву та таємницю. Чим довше ми мовчимо про свій сором і справи, що відбуваються у пітьмі, тим більше сил віддаємо сорому. Тому страх і сором можуть тримати нас у рабстві роками.

Однак, видається, Ісус захотів увірватися у болісне минуле однієї жінки з Самарії, яку зустрів біля криниці. «…Йому потрібно було переходити через Самарію» (Івана 4:4).  Учні не могли повірити своїм очам, коли побачили Ісуса, який говорив не просто з жінкою, а представницею народу, з яким євреї не спілкувалися (Івана 4:27). Він розповідає їй про Живу воду. Вона хоче одержати цю воду. І тоді Ісус підіймає її найбільший біль: «Іди поклич свого чоловіка». Жінка не може повірити, що про це просить її незнайомець-єврей! Вона звикла приховувати своє минуле, і намагається зробити те саме в розмові з Ісусом: «У мене немає чоловіка» (Івана 4:17).  Проте Ісус приносить світло саме у те місце, яке вона хоче приховати.

Ісус хоче пролити Своє світло на ваш глибокий біль — не для того, щоб присоромити вас, а щоб дати свободу!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую, що Ти не відкидаєш нікого з грішників, як не відкинув самарянку біля криниці. Прошу, дай мені наповнитись сьогодні Твоєю Живою водою. У моєму минулому були сексуальні гріхи, як і сором за все, що я зробив, і я потребую Твого звільнення. Освіти Своїм світлом темні таємниці моєї душі й зроби мене по-справжньому вільним! В Ім'я Ісуса, амінь!

Ви – справжнє диво!