Мы лишь отражаем то, что носим внутри!

Мені подобається знайомитися з людьми, і нещодавно я спілкувався з одним мені раніше незнайомим чоловіком. У таких випадках перше, що я прошу, – це розповісти про себе. Це важливе відкрите питання. Я помітив, що попри те, що відповідь може початися з чого завгодно (робота, освіта, хобі, духовне життя тощо), будь-який з нас насамперед згадує те, що для нього є найціннішим! Зазвичай протягом декількох хвилин такої розмови ви можете відчути, як ваш співрозмовник заглядає глибоко всередину себе, і його слова відображають те, що він там знаходить.

«Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце» (Матвія 12:34). 

Мені дуже подобається цей біблійний вірш! Те, що ми говоримо, і те, чого не говоримо, відображає те, що міститься в нас.

Але що, якщо всередині сором та вина? Що робити, якщо у відображенні дзеркала ви бачите людину, яку не поважаєте?

У мого друга Джима Андерсона є чудове розуміння, що відбувається в цьому випадку: «Щоразу, коли Бог показує нам дзеркало, Він є у дзеркалі з нами, і Його очі любові й прощення споглядають в наші очі. Ми не залишаємось наодинці зі своїм гріхом і ганьбою. Бог каже: “Моя любов і кров покривають усі твої гріхи!”»

Ісус каже вам це сьогодні: «Моя любов і кров Моя, пролита за вас, покриває все! Ти – той, кого я люблю! Ти – Мій!»

Моя молитва сьогодні:

Ісусе, дякую Тобі за прощення. Дякую, що Ти зі мною поряд завжди! Ти зі мною, щоб я міг сповідатись, і мої вина і сором зникли назавжди. Дякую, що Ти виводиш мене у Свою свободу! Амінь!

Ви – справжнє диво!