Кричіть до Господа, коли вам страшно!

Наше життя може стати дуже складним. Деколи справді здається, що нічого не залишається, як тільки плакати.

Якось я спілкувався з однією послідовницею Ісуса з Вірменії. Вона розповідала нам про період у своєму житті, коли почувала себе повністю спустошеною. Вона була просто у розпачі. Не знала, як жити далі. Але, перебуваючи в такому стані, вона дійшла такого висновку: «Коли ти розумієш, що в твоєму житті не залишилося нічого, крім Ісуса, ти усвідомлюєш, що Він – це все, що тобі потрібно!»

Давид теж був у такому стані. Він ховався у печері, рятуючись від ворогів. Там він кричав! Волав! Він закликав ім'я Господа!

«О Господи, Тебе я кликав, казав, що Ти — моє спасіння, бо Ти для мене — все, що маю в світі» (Псалми 142:6).

Це дорогоцінний крик. Коли твої вороги прагнуть твоєї смерті і здається, що вони перемагають, ти звертаєшся до Господа і кричиш до Нього!

Це глибокий крик, що виходить із глибин, про існування яких ти навіть не підозрював. І тоді ти проголошуєш: «Ти, Господи, Ти – мій притулок! Ти – мій захист! Ти — моя доля!»

 Ваші сльози дорогоцінні для Господа!

«Ти сльози всі мої порахував і пам’ятав» (Псалом 56:9). 

 Я молюся сьогодні так:

Господи, Ти – мій притулок! Я біжу до Тебе, коли мені страшно! Я приходжу до Тебе, коли мені більше нема куди йти! У Тобі я в безпеці! Амінь!

Ви – справжнє диво!