Людина – дивовижне створення, проте в ролі божества вона просто жахлива

Нам усім потрібно у щось вірити. Ми всі потребуємо надії. Але найважливіше – на кого саме ми покладаємось та кому довіряємо. У цьому суть!

Сьогодні я наткнувся на цей вірш: «Той проклятий, хто покладається на чоловіка, та зробив опору на силу смертної» (Єремії 17:5). 

І якщо ви схожі на мене, то покладатися на власні сили для всіх нас цілком природно. У фізичному світі я роблю так постійно. Я бачу, що щось треба зробити, і перша думка, що мені спадає: «Думаю, я зможу впоратися сам». І я беруся до справи. У більшості випадків у мене виходить. А якщо ні, то думаю: «Які інструменти мені знадобляться, щоб підняти цей предмет і перенести туди, де йому місце?»

Так, для нас природно покладатися на свою плоть! Однак ставки підвищуються, коли ми вступаємо у духовний світ. Спробуйте подолати гріх, покладаючись лише на свою плоть чи силу волі. Гріховні звички виявляться набагато сильнішими, ніж ви думаєте!

Єремія показує цей контраст: «Благословен той, хто покладається на Господа, бо взнає він, що Господь — його надія» (Єремії 17:7). 

Правда, що ми не зможемо впоратися самостійно!

 Сьогодні я молюся так:

Господи Ісусе, Ти – життя! Ти – любов! Ти – вірний! Ти – надійний! Пробач мені за те, що я часто покладаюсь лише на себе! Я надіюсь на Тебе, моє життя, мій шалом, мій спокій! Амінь!

Ви – справжнє диво!